Попри побоювання російського вторгнення президент України Володимир Зеленський виступив на Мюнхенській конференції з безпеки. Його мова може увійти до історії. Репортаж DW.
Коли ведуча, зірка телеканалу CNN Крістіен Аманпур запитала Володимира Зеленського, чи не побоювався він їхати до Мюнхена, президент України вдав, що не зрозумів питання: “Ні, тут же друзі”. “Але ви залишили ваш будинок без нагляду”, – не вгамувалася американка. “Я впевнений, що наша країна – у надійних руках”, – відповів Зеленський. Це було вже під час дискусії на подіумі після його 20-хвилинної промови на Мюнхенській безпековій конференції в суботу, 19 лютого. Промови, на початку та наприкінці якої публіка у залі – західні політики, військові, бізнесмени та експерти – аплодувала стоячи.
Навіщо президент України прилетів до Мюнхена
Візит виглядав великим ризиком після того, як напередодні президент США Джо Байден попередив про масштабне вторгнення російської армії в Україну, яке готується найближчими днями. За підсумками дня мотиви Зеленського стали зрозумілими. Президент України прилетів на кілька годин до столиці Баварії не лише для того, щоб ще раз особисто обговорити із західними лідерами дії у разі розростання локальної позиційної війни на Донбасі до масштабного військового вторгнення РФ. Він прилетів, щоб промовити, дивлячись їм, західним лідерам, в обличчя.
Вже за кілька днів чи тижнів мюнхенська промова Зеленського може увійти до підручників історії як останній виступ президента України на Заході перед “катастрофою”, як назвали учасники форуму сценарій великої війни Росії проти Києва.
Про що говорив і про що промовчав Зеленський
Про що ж говорив Зеленський, для якого це вже другий візит на Мюнхенську конференцію?
Цього разу Зеленський був заявлений одним із головних спікерів. Він говорив швидко, енергійно та емоційно, згадавши ім’я українського військового, вбитого в цей день на Донбасі, та членів його сім’ї. встигав точно передати її у всіх деталях. Росією і не збирається, як він висловився, “лягати в труну” в очікуванні російських солдатів: “Ми не вважаємо, що нам потрібно панікувати”.
Зеленський констатував, що система безпеки, яка склалася у світі, не змогла захистити Україну, і дорікав країнам, які 1994 року підписали Будапештський меморандум (Росію, США та Великобританію) в ігноруванні українських закликів зібратися для консультацій. Меморандум закріпив відмову України від успадкованої від СРСР ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. Щоправда, Зеленський промовчав, що той меморандум має скоріше добровільний характер і не є таким, що зобов’язує з погляду міжнародного права.
На тлі скупчення російських військ біля кордонів України та загострення ситуації на Донбасі президент просив допомогти у тому числі превентивними санкціями проти Росії та критикував Захід за те, що він назвав політикою “умиротворення”. Деякі пасажі у виступі звучали, як ляпас тим країнам, які президент України дорікнув “байдужості”. Він дякував партнерам за допомогу зброєю, але сказав, що не хоче їх перераховувати, “щоб нікого не образити”. Усі у залі зрозуміли, що Зеленський натякав на позицію Німеччини, яка відмовляється від постачання зброї Києву, посилаючись на свою історію.
“Якщо дипломатія програє…”
Крім промови Зеленського, найяскравішими стали виступи віце-президента США Камали Харріс та прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона. Їхня головна теза – шанс для дипломатії є, але якщо Росія перейде до масштабної агресії проти України і, як сказав Джонсон, “якщо дипломатія програє”, то Захід негайно відповість безпрецедентними санкціями. Після двох днів конференції створюється таке враження, що Захід налаштований песимістично.
Слово “якщо” звучало у Мюнхені особливо часто, відбиваючи невизначеність нинішнього становища. “Червоні лінії” для Росії окреслено, санкції узгоджено, кроки союзників по НАТО та їхніх партнерів розписано. Стриманіше, ніж гості зі США та Великобританії, виступив новий канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), для якого ця Мюнхенська конференція – прем’єра на новій посаді. Одну зі своїх головних цілей щодо російсько-української кризи він сформулював так: “Максимум дипломатії, але без наївності”. Чи це було визнанням того, що Берлін раніше наївно ставився до Росії, це питання залишилося відкритим. У будь-якому разі Шольц незвичайно жорстко висловився з приводу заяв Росії про “геноцид” на Донбасі, назвавши їх “сміховинними”.
Насправді у Мюнхені багатьом було не до сміху. У кулуарах конференції панувала напружена атмосфера очікування війни. “Не можу повірити, що це справді відбувається”, – говорила одна німецька журналістка своїй колезі. Від британських офіцерів, навпаки, можна було почути фразу: Ми цього чекали. Коли ввечері в суботу чорні лімузини розвозили учасників конференції – кого до готелю, а кого, як Зеленського, до аеропорту, – за поліцейськими кордонами вирувало життя, далека від війни в Україні. Незважаючи на зимовий холод на вулицях було багато молоді, у тому числі – ряжених. У Німеччині у ці дні – пік карнавального сезону. Мюнхен також святкує карнавал.
Чи доповіли Зеленському, що сенатор – республіканець “трампіст” за місяць до виступу 19 січня 2024 року подав до Конгресу США закон про необмежений Ленд Ліз для України. Introduced in the Senate as S.3522 by John Cornyn (R–TX) on January 19, 2022
Leave a Reply